Рубрика "Цікаві факти із життя рослин"
Пропонуємо вам пісню "Одуванчики " на музику Полякова Сергія,читача бібліотеки, у його виконанні.
Кульбаба - безцінне золото весниЇї наукова назва – Taraxacum Officinale Weber. Що за витончена назва для дикої рослини! Вона здебільшого росте по всій Північній півкулі, особливо в країнах Європи та Америці. Її вирощували протягом багатьох десятиліть як овоч і споживали в салатах. На смак вона доволі гірка (навіть більше, ніж рукола чи бельгійський цикорій). Кульбаба відома своїм нерівним, твердим і грубим листям, але її також можна впізнати за її жовтою і круглою квіткою.
Кульбаба містить такі поживні речовини: Вуглеводи, Вітамін B, Вітамін С, Бета-каротин, Калій, Флавоноїди, Олеїнова кислота, Лінолева кислота, Таніни.
Весна – це найкращий час, щоб збирати ніжне листя пагонів, якщо ви хочете з’їсти його свіжим у салаті. Ви можете також зберігати його в полотняному мішку, щоб висушити. Коріння збирають протягом кінця літа або в зимовий період.
Які частини кульбаби можна вживати?
Листя
Воно схоже на шпинат і їдять його в сирому вигляді в салатах, або його можна приготувати як начинку для пирога, наприклад. Воно має досить гіркий смак, щойно досягне певного віку, тому ми рекомендуємо їсти м’які або маленькі паростки. Деякі люди п’ють настої, виготовлені з висушеного листя, з лікувальною метою.
Квіти
До того, як вони розпустяться, ви можете замаринувати їх у солі та оцті, за прикладом того, як це роблять із каперсами. Потім їх можна буде засмажити чи додати свіжими до салатів.
Коріння
Коли рослина досягає віку двох років або більше (стає дорослою), ви можете почати зрізати частину кореня. Після цього ви можете смажити його і використовувати як заміну кофеїну для виготовлення настоянок.
Лікувальні властивості
Покращує роботу шлунково-кишкового тракту
Це м’яке проносне, гіркий тонік, який стимулює апетит у пацієнтів, що видужують від хвороби. Вона збільшує вироблення жовчі та полегшує закрепи та розлади шлунку.
Це тонік для краси
Цю рослина використовують останнім часом також для лікування тріщин, екземи та псоріазу, серед інших захворювань шкіри.
Настій можна приготувати з однієї жмені квіток кульбаби в одній чашці окропу. Дайте настоянці охолонути, і вона ідеально підійде для промивання ран (потрібно змочити ватний тампон у розчині та протерти ним пошкоджену ділянку).
Лікування анемії
Кульбаба містить значну кількість заліза в листі та її можна використати для запобігання або зменшення анемії. Вона також дозволяє організму відновитися після дефіциту заліза протягом тривалого часу.
Кульбаба містить значну кількість заліза в листі та її можна використати для запобігання або зменшення анемії. Вона також дозволяє організму відновитися після дефіциту заліза протягом тривалого часу.
Побічні ефекти кульбаби та протипоказання до її вживання
Загалом несприятливих побічних ефектів до споживання цієї рослини не дуже багато, за винятком алергії шкіри або екземи. Якщо ви споживаєте багато кульбаби, ви можете стикнутися з проносом, печією або дискомфортом у шлунку.
Загалом несприятливих побічних ефектів до споживання цієї рослини не дуже багато, за винятком алергії шкіри або екземи. Якщо ви споживаєте багато кульбаби, ви можете стикнутися з проносом, печією або дискомфортом у шлунку.
Свіжі стебла можуть викликати інтоксикацію у дітей. Не рекомендовано використовувати настої кульбаби під час вагітності або годування через її високий рівень вмісту алкоголю. У цьому випадку краще споживати невелику кількість свіжої чи висушеної рослини.
С одуванчиком связаны приметы. Так, например, считалось, что цветущие одуванчики в зеленой траве, увиденные во сне, предсказывают счастливые союзы и благополучные обстоятельства. Ну, а самая известная примета – если за один раз вам удастся сдуть все семена одуванчика, то загаданное желание сбудется, правда, при условии, что из сдутых семян вырастет хоть один цветок.
Одуванчик, как например, кувшинка белая, календула (ноготки), может служить точными часами. В ясную летнюю погоду его соцветия открываются в шесть часов утра, а закрываются в три часа дня.
Особенно популярен одуванчик у влюбленных. Есть поверье, что если положить под кровать корень этого растения, то брачный союз будет удачным, и потомство не заставит себя долго ждать. Также из цветков варят приворотное варенье, а его листья обладают возбуждающим свойством. Девушки любят гадать на венках, сплетенных из одуванчиков и пущенных по реке. Чей венок не утонет, ту и ждет в ближайшее время свадьба.
И в заключение – притча, справедливая не только для этих цветов. Один человек очень гордился своей прекрасной лужайкой. Однажды он увидел, что на ней выросли одуванчики. Как только он ни пытался избавиться от них, одуванчики продолжали расти. И тогда он написал в департамент сельского хозяйства, перечислил все, что делал, и закончил письмо вопросом: «Я испробовал все методы. Посоветуйте, что делать?» Вскоре он получил ответ: «Предлагаем вам полюбить их».
С одуванчиком связаны приметы. Так, например, считалось, что цветущие одуванчики в зеленой траве, увиденные во сне, предсказывают счастливые союзы и благополучные обстоятельства. Ну, а самая известная примета – если за один раз вам удастся сдуть все семена одуванчика, то загаданное желание сбудется, правда, при условии, что из сдутых семян вырастет хоть один цветок.
Одуванчик, как например, кувшинка белая, календула (ноготки), может служить точными часами. В ясную летнюю погоду его соцветия открываются в шесть часов утра, а закрываются в три часа дня.
Особенно популярен одуванчик у влюбленных. Есть поверье, что если положить под кровать корень этого растения, то брачный союз будет удачным, и потомство не заставит себя долго ждать. Также из цветков варят приворотное варенье, а его листья обладают возбуждающим свойством. Девушки любят гадать на венках, сплетенных из одуванчиков и пущенных по реке. Чей венок не утонет, ту и ждет в ближайшее время свадьба.
И в заключение – притча, справедливая не только для этих цветов. Один человек очень гордился своей прекрасной лужайкой. Однажды он увидел, что на ней выросли одуванчики. Как только он ни пытался избавиться от них, одуванчики продолжали расти. И тогда он написал в департамент сельского хозяйства, перечислил все, что делал, и закончил письмо вопросом: «Я испробовал все методы. Посоветуйте, что делать?» Вскоре он получил ответ: «Предлагаем вам полюбить их».
