Захід «Маленьким янголятам присвячується»

 

     Захід «Маленьким янголятам присвячується», який підготували і провели фахівці бібліотеки, відбувся у центрі соціально психологічної реабілітації дітей. Діти гралися, розгадували загадки, переглядали журнали та виготовляли із паперу  білих голубів, яких вважають за символ миру на Землі.

     Захід був присвячений вшануванню пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Генеральна асамблея ООН під егідою ООН заснувала Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії. День прийнято відзначати 4-го червня кожного року. Україна приєдналася до протидії дискримінації дітей та запровадила національну пам’ятну дату. За інформацією Верховної Ради України, на території Донецької, Луганської та інших областей із 2014 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації та інших дій країни-агресора проти України загинуло щонайменше 240 дітей.

Фотодокументальна виставка "Героїзм і Голокост"

 

       До 80-их роковин одного з найжахливіших символів Голокосту - масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинених нацистами у 1941-1943 роках, у бібліотеці була розкрита  фотодокументальна виставка «Героїзм і Голокост…». Бібліотекарі ознайомили присутніх з документами та фото, які висвітлювали тему розстрілів у Бабиному Яру та розкрили сутність трагедії Голокосту в Україні.

Довідка:

       29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

          Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

              Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.

             За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».

             Бабин Яр поряд із Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Бібліотурне "Книга збирає друзів"

 

                Завдяки Українському Інституту Книги (УІК) ці видання на полицях нашої бібліотеки. Захоплюючі книги - справжній скарб для батьків і дітей. Детективні історії, цікаві головоломки, справжня дружба й неймовірні пригоди - усе це на сторінках книг. Бібліотекарі постійно знайомлять присутніх із новинками дитячої літератури, яка буде до вподоби для всієї сім’ї.

#нові_надходження_Публічної_бібліотеки_Лиманської_ОТГ

#Український_інститут_книги

#Публічна_бібліотека_Лиманської_ОТГ

Мистецький вернісаж "Сповнені натхнення"

 

            Публічна бібліотека запросила лиманських майстринь прийняти участь у  виставці виробів декоративно-ужиткового мистецтва «Сповнені натхнення», яка відбувалася у парку ім. Кизима і була присвячена Дню міста Лиман. На виставці було  представлено творчі роботи 34 народних майстринь нашого міста, які постійно приймають участь у творчих виставках та культурно-мистецькому житті міста. Роботи виготовлені власноруч, оригінальні та унікальні, в яких проявлене особисте бачення світу та вкладено частинку душі.  

              Виставка приємно вразила відвідувачів барвами та розмаїттям представлених талантів. Серед них роботи з різних видів та технік декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва. Це, зокрема, ексклюзивні композиції у техніці "м'яка в’язана іграшка" Глушко А.М., Калініна І.В., Ройко Н., традиційні народні ляльки – мотанки Діденко Л.М. та авторські ляльки в оригінальних  костюмах з оздобленням Кульової Т.А., вишивка атласними стрічками Іщенко Г.М., роботи у техніці канзащі Яковенко О.С., картини вишиті бісером Тюрянської Т.І., Сергієнко А.Г., Кульової Т.А., флористичні картини Тишлек Є.Г., роботи зі скрапбукінгу Довгейко Ю., роботи із кожі Медінцева А., та багато чого іншого. Поласувати можна було пряниками та зефіром ручної роботи Свечкарьової Є. Загальний позитивний фон експозиції створювали вишиті рушники, серветки та картини майстринь Дьоміної Н.І., Хрищатицької А.І., Скиць О.І., Чупрової О.Г., вишиті сорочки Діденко Л.Г.

                         На майстер-класи збіглося багато дітвори. Наумова Н.М. займалася малюванням картин в техніці енкаустика, Діденко Л.Г. - крутили ляльок із ниток, а Лінник Л.Б. виготовляла з дітьми емблему до 30 річчя незалежності України.

Всі роботи – це справжні витвори мистецтва, які несуть добро та красу. Вони заслуговують найвищої похвали! Всі учасники були відзначені подарунками.

                   Ми дякуємо всім, хто взяв участь у виставці «Сповнені натхнення». У майстрів є шанс показати себе у наступному році. А наше завдання виявляти нові таланти, розширювати творчі контакти майстринь та сприяти  у обміні досвідом народних умільців.

 

 

 

Персональна виставка-презентація «Ляльки – обереги для дому і сім’ї»

 

 

             У бібліотеці пройшла персональна виставка-презентація місцевої майстрині Діденко Любові Миколаївни «Ляльки – обереги для дому і сім’ї». А ще вона дуже любить вишивати бісером та атласними стрічками. Свою першу ляльку-мотанку Травницю вона зробила для онуки у школу, а потім зацікавилася цим, придбала книгу Ольги Тарасової ""Куклы обереги" і почала вивчати техніку виготовлення ляльок. Ось так і з'явилася така кількість оберегів.

                 Одним з найпоширеніший предметів-оберегів на території України є лялька-мотанка. Така іграшка не просто фігурка для ігор, а справжній амулет та талісман для сімї та її членів. Для різних життєвих ситуацій створювалися відповідні ляльки. Зустрічаються ляльки–обереги для будинку, родинного вогнища, для захисту дітей та господарства від злих сил та лихого ока та багато інших.

           Вчені та дослідники приходять згоди, що перші ляльки-мотанки сповнені оберегового змісту з’явилися приблизно п’ять тисяч років тому.

                Головна відмінність мотанки вид звичних ляльок чи ляльок з інших країн – відсутність обличчя. Тобто обриси обличчя на ляльках-мотанках представлені у вигляді переплетень різнокольорових ниток, у вигляді хреста. Це з часів язичництва побутувала думка, що саме через обличчя в ляльку може поселитися душа. Як не дивно, проте такі ж вірування притаманні й іншим культурам, на підтвердження цього факту можна привести як один з прикладів вірування послідовників культу Вуду, де часто застосовують ритуальні ляльки.

          Українці вірили що в ляльці присутній дух роду, який й оберігає членів своєї сім’ї від всіляких негараздів та передає вікову мудрість та знання прийдешнім поколінням

             Окрім цього, лялька-чарівниця могла навіть керувати погодою та лікувати від хвороб. Наприклад, щоб прикликати дощ, жінки нашвидкуруч робили мотанку та вкладали в неї своє бажання. Матері замотували у ляльку цілющі трави та давали гратися нею дітям, а згодом спалювали мотанку, а разом із нею і дитячі недуги.

               Також існувало повір’я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім’я скоро чекатиме поповнення.

           Під час створення такої української іграшки важлива кожна дрібниця. Майстриня передавала ляльці свій настрій, думки та енергію. Важливо, що ляльку-оберіг створювали відразу цілком, тобто майстрині не дозволялося відволікатися та переривати творчий процес. Здавна вважали, що мотанка могла приносити лише добро.

                                  Українська лялька-мотанка повинна мати обов’язкові елементи одягу, у яких є певне значення. Спідниця символізує землю, сорочка – позначає три часи: минулий, теперішній та майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – символізує зв’язок із небом.

картини у жанрі енкаустики

 часи з кольорових стрічок

Фронтовий обоз «Не згасити вогонь пам’яті»

 

 

                         День визволення Донбасу святкується кожен рік 8 вересня. Вже 78 років минуло з тієї пам'ятної дати, коли Донецьку область звільнили від фашистських загарбників, але пам'ять людська живе й донині. 

                  До цієї дати у бібліотеці була розгорнута книжкова виставка «Не згасити вогонь пам’яті». В книгах розповідається про тих, хто героїчно боронив свою землю зі зброєю в руках та самовіддано працював у тилу, про мужність і відвагу членів партизанських загонів. Широко відображаються події, які відбувалися при визволенні Донецьких міст і сіл у  1943 році.