День української писемності та мови — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Це день, який точно неможливо пропустити!
Мова кожного народу
неповторна і –
своя;
в ній гримлять
громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній
мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у
діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну,
барвінкову,
колосисту – на віки
–
українську рідну
мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так,
як мати,
мова в кожного із
нас!
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято –
день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців
слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Він прийшов до Києво-Печерської лаври
сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки
монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Адже дослідники вважають,
що саме з його праці починається писемна українська мова.
Колись навіть дітей віддавали
до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у
Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже
преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і
залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Сучасна українська літературна
мова пов'язується з конкретного датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798
році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною
мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у
писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово
зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було
видано твори Т. Г. Шевченка,— можна вважати доленосною: з того часу українська
літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної
стабілізації.
Немає коментарів:
Дописати коментар